Реформа децентралізації в Україні сприяє реформуванню земельних відносин, тому питання державної реєстрації прав на земельні ділянки державної чи комунальної власності сьогодні є досить актуальним. Указом Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постановлено, зокрема, активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність. З 01.01.2013, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Відтоді, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, що залишаються у державній власності.
У свою чергу, у державній власності залишаються:
– розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;
– земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
– землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
– усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, комунальної власності, що зазначені вище.
Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на вказані вище земельні ділянки здійснюється на підставі заяви відповідного органу. Крім цього, особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності визначені статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Даною нормою передбачено, що рішення органів державної влади або місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, користування чужою земельною ділянкою для забудови земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності, на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки регулюється статтею 117 Земельного кодексу України, відповідно до якої така передача здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
